Jewelry Modeller (Level 2)

Після заняття студенти обирають три складні ювелірні вироби (каблучка, сережки, кулон) і аналізують їхню конструкцію: як організовані касти, які допуски між деталями, товщина металу в критичних місцях, наявність опор, посадок, роз’ємів або кріплень. Кожен опис оформлюється як аналітична PDF-замітка з ілюстраціями, щоб закріпити розуміння виробничої логіки.

У практиці студенти створюють split-shank каблучку з кастом під центральний камінь. Основна увага приділяється плавності переходів між шинами, правильному розташуванню касту з урахуванням гравітаційного центру, товщині для лиття та пропорціям. Завдання тренує бачення складної симетрії та логіку технічного балансу.

Цього разу студент моделює кільце з подвійною обводкою навколо центрального каменя — halo-конструкцію. Потрібно сформувати місце під вставку (наприклад, під овальний або грушоподібний камінь), зробити рівномірний розподіл pavé-вставок по площині та розмістити підтримку галереї. У фіналі — перевірити модель на замкненість та коректну товщину в точках навантаження.

Завданням є побудова сережок із штифтовим англійським замком, що включає рухомий елемент та закриту частину. Особливу увагу приділяємо правильному розташуванню отворів, товщині шарніра, взаємній геометрії деталей. Після побудови модель перевіряється на механічну коректність: чи стикується замок, чи не перешкоджає він посадці на вухо.

Студенти працюють із побудовою плавної органічної форми — наприклад, гілки або стилізованої квітки, яку можна інтегрувати в сережку чи кулон. Вони вивчають, як перетворити SubD-модель у NURBS без втрати форми, як уникати викривлень при переходах і як зберегти коректні товщини на всій поверхні виробу.

Після заняття студент імпортує сканований файл об’єкта (наприклад, старовинного елементу або природної текстури), очищує його від шумів, підганяє масштаб і розміщує всередині власного ювелірного проєкту. Це може бути каблучка або кулон з рельєфною вставкою на основі скану. Головне завдання — досягти естетичної та технологічної узгодженості елементів.

Студент експортує просту базову форму з Rhino (наприклад, пластинку або каст), імпортує її у ZBrush, де додає органічні або текстурні деталі: вигравіруваний рельєф,
візерунок. Далі він експортує модель назад у Rhino, перевіряє масштаб, і вставляє у вже існуючий виріб, готуючи до STL-експорту.

Після ознайомлення з плагінами, студент обирає один із них і створює об’єкт, що включає автоматизовану вставку каменів (pavé), каст, або профіль каблучки. Потім він повторює той самий результат вручну, без плагіну, щоб порівняти швидкість і якість. Робота зберігається у двох версіях із коментарями.

Студенти використовують генератор зображень на базі AI (наприклад, Midjourney або DALL·E) для створення 3–5 концептів прикрас: каблучки, сережки, кулона. Один із концептів обирається для часткової чи повної інтерпретації в 3D у Rhino. Акцент робиться на перенесенні ідей з 2D у 3D та на підборі референсів.

Змодельована прикраса перевіряється на технічні параметри: shell (товщина стінки), boolean (коректні об’єднання), перевірка замкнутості (Solid = Yes), розмір вставок, зазори. Далі студент масштабує модель з урахуванням усадки (1.5–2%) і експортує STL-файл з правильною точністю. Файл проходить перевірку у спеціальному софті або онлайн-сервісі.

Студенти імпортують свою модель у KeyShot, призначають матеріали (золото, срібло, діаманти), налаштовують HDRI-освітлення та роблять 2–3 рендери з різних ракурсів. Один із них повинен бути на чорному або білому фоні для каталогу, інший — у сцені (наприклад, на шкірі або подушці), що розвиває навички презентації.

Після заняття студент готує коротку PDF-презентацію для потенційного клієнта, яка містить рендери, опис дизайну, технічну специфікацію (розміри, вага, тип каменів), STL-файл і вартість виготовлення. У додатку — комерційний лист із пропозицією та поясненням цінності моделі.

Студенти створюють профіль-фейк на Upwork, Fiverr або Behance, вигадують опис своїх послуг, готують 2 приклади робіт для портфоліо, прописують ключові теги, заголовки та перші повідомлення потенційним замовникам. Вони також складають план, як просувати свої послуги через соціальні мережі або партнерів.

Студент обирає тип прикраси (каблучка, сережки або комплект), формулює завдання, естетику, вибір технік: чи буде використано SubD, чи будуть вставки, які матеріали. Він починає роботу над основною геометрією виробу, відразу закладаючи технічні допуски, зазори, логіку лиття та подачі.

Після завершення моделі студент готує рендери у KeyShot, STL-файл, презентацію та захист. Презентація відбувається у форматі діалогу з замовником: він пояснює цілі, вибір форм, рішення, демонструє рендери й відповідає на питання щодо технології, вартості та варіантів реалізації.